ЛЮДИ МХП >>>>>

Рік тому Оксана Запорожець уявлення не мала, що таке формувальна машина. А сьогодні вона вправно керує нею, працюючи на дільниці виготовлення запчастин ремонтно-механічної служби Миронівської птахофабрики.

Каже, коли дізналася про таку позицію - відразу зацікавилася.

- Так склалося, що моє професійне життя здебільшого було пов'язане з нетиповими для жінок справами. Наприклад, кілька років тому я була у Польщі й працювала там зварювальником. І мені це було до снаги! Тому тут в МХП, дізнавшись про вакансію оператора формувальної машини, вирішила спробувати, - говорить Оксана.

Спробувала, адаптувалася, навчилася і - залишилася. Тепер Оксана виготовляє заготовки для припливних клапанів у пташники, де вирощують птицю. Через них у приміщення потрапляє свіже повітря, що є важливою складовою належного мікроклімату. Наразі на підприємстві триває поступова заміна зношених клапанів, тож роботи чимало.

- За зміну разом із напарником виготовляємо до 40 комплектів, кожен з яких має три деталі - сам клапан, рамка та спойлер, - розповідає жінка. - Для цього ми відповідно маємо три форми, в які автоматично за допомогою спеціального насоса заливаємо суміш. Далі вона застигає протягом 6-9 хвилин залежно від розміру форми й ми отримуємо готову деталь. На вигляд наші вироби трохи схожі на пінопласт. Потім їх передаємо на комплектацію колегам в інший підрозділ.

Здається, все просто, але робота відповідальна - процес виготовлення припливних клапанів має чіткий алгоритм і від його дотримання залежить кінцевий результат.

- Головне - розібратися, як працює машина, розуміти послідовність дій і контролювати процес, - каже Оксана Запорожець. - Спочатку мені все показували й розповідали досвідчені наставники та колеги. Але насправді опанувати все було не дуже складно, бо техніка й обладнання мені близьке.  Зараз уже всі дії відпрацьовані до автоматизму. Це дозволяє швидко та якісно виконувати свою роботу.

Оксана працює у переважно чоловічому колективі. Та це для неї не стало викликом. Їй це підходить - каже, що з чоловіками працювати легше.

- Мені робота подобається ще й через команду - всі відкриті, дружні, готові допомогти. Спочатку, коли я тільки прийшла, то приглядалася до людей, вони до мене. А тепер мені дуже комфортно і я з радістю йду на зміну.

Важливою складовою цього комфорту Оксана відзначає й соціальну підтримку з боку компанії. Сама вона живе у селі Келеберда на Канівщині, тож зручно, що підприємство надає  трансфер для доїзду. Серед інших плюсів - безкоштовні обіди, пільгова продукція тощо.

До слова, на Миронівській птахофабриці працюють і чоловік, і старший син Оксани, тож переваги компанії відчуває вся сім'я.

- У нас велика родина - ми з чоловіком, четверо дітей, батьки. У ці непрості часи мені цінно, що ми можемо забезпечувати себе завдяки тому, що маємо стабільну роботу, - говорить вона.

Поза роботою в Оксани є своя особлива віддушина - квіти. Найбільше любить жоржини. Розповідає, що раніше в колекції мала понад 200 сортів.

- Зараз менше лишилося через посушливе літо, але нічого - відновимо. Для мене це можливість переключитися, відпочити. Коли спостерігаєш красу, це позитивно впливає на настрій, - говорить вона.

Якщо ви, як і Оксана, хочете спробувати себе в технічній професії — за-прошуємо в команду Миронівської птахофабрики! Дізнатися про вакансії можна за телефоном:  095 268 32 38.

Підготувала Вікторія КОВАЛЬСЬКА

(A)